Бізнес-спільнота виступає категорично проти прийняття законопроєкту про Бюро економічної безпеки у поточному вигляді

0
80

 

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацював та рекомендував до прийняття законопроєкт № 3087-д про Бюро економічної безпеки (БЕБ). Європейська Бізнес Асоціація виступає категорично проти прийняття цього законопроєкту у поточному вигляді. Про це йдеться у заяві ЄБА.
Також Асоціація закликає авторів відкликати законопроєкт і розпочати напрацювання нового документу з урахуванням бачення, пропозицій та коментарів експертів бізнес-спільноти.

«Хоча законопроєктом пропонується створити Бюро економічної безпеки як орган, метою якого буде виявлення та розслідування кримінальних правопорушень економічного характеру, на думку експертів Асоціації, зазначена мета не має нічого спільного зі змістом положень цього документу. Натомість створення органу у запропонованому форматі може посилити недовіру бізнесу та інвесторів до правоохоронних органів», — сказано у заяві.

В Асоціації перерахували п’ять основних вад законопроєкту про Бюро економічної безпеки.

  1. Завдання і повноваження БЕБ не співвідносяться повною мірою з чинними проблемами економічної злочинності в Україні, при цьому людські ресурси, які передбачено виділити для виконання завдань БЕБ, не є належно обґрунтованими.

У законопроєкті не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів має розслідувати БЕБ. Натомість застосовуються доволі широкі формулювання, які можуть по-різному трактуватися, а їх реалізація — складно піддаватися контролю”

На думку експертів Асоціації, гранична чисельність співробітників БЕБ, яка наразі передбачена у 4 тисячі осіб, є доволі високою та необґрунтованою.

  1. Вибір керівника БЕБ та спосіб визначення організаційної структури не сприятимуть становленню незалежної, професійної інституції, вільної від політичних впливів.

Законопроєкт містить неузгоджені положення стосовно процедури призначення керівника БЕБ, що створює ризик вибору недостатньо професійного чи доброчесного кандидата на цю посаду, а також звужує можливість громадськості, зокрема бізнесу, контролювати таке призначення. Вимоги до директора БЕБ, передбачені законопроєктом, не відповідають вимогам до посад категорії А, відповідно до закону України про державну службу.

  1. Рівень посадового окладу працівників БЕБ. Законопроєкт передбачає встановлення мінімального рівня посадового окладу працівників БЕБ, які мають спеціальні звання, в розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів. Однак, інші фахівці, які мали б становити основу аналітичної функції БЕБ, не підпадають під такі умови та розміри оплати праці. Це може створити проблеми у пошуку та працевлаштуванні ключової категорії персоналу для новоствореного органу.
  2. Можливі репутаційні ризики для БЕБ.

Існує ризик, що БЕБ сприйматиметься у якості оновленої податкової міліції, а не якісно нового аналітичного органу, оскільки законопроєкт пропонує внести зміни до низки законів, просто замінивши словосполучення «податкова міліція» на «Бюро економічної безпеки України»..

Асоціація вважає за необхідне забезпечити призначення на посади всіх працівників БЕБ у рамках процедури відкритого конкурсу за участі представників Ради громадського контролю у складі конкурсних комісій. І таким чином створити запобіжник для переведення дискредитованих старих кадрів податкової міліції, СБУ, МВД.
Як повідомлялося, створення БЕБ — одна з умов співпраці України з МВФ. БЕБ має замінити всі ще наявну податкову міліцію, а також позбавити СБУ права займатися економічними злочинами.

Редактор: Олександр Іванов 
Джерело:НВ