Спілка підприємців СТІНА із радістю повідомляє про успішне завершення реалізації проекту «Громадський вплив на процеси реформування Вінницької митниці», що здійснювався за підтримки Інституту економічних досліджень і політичних консультацій в рамках Проекту «Сприяння розвитку торгівлі за рахунок сприяння діалогу між представниками громадянського суспільства і органами державної влади (Діалог зі Сприяння Торгівлі)» за фінансування Європейського Союзу та співфінансування Міжнародного фонду “Відродження”.
Проект був спрямований на пошук можливих шляхів та інструментів впливу на процеси реформування органів митниці зі сторони громадськості, а також формування ефективної місцевої політики розвитку міжнародної торгівлі.
Попри складність визначених завдань та опосередкований вплив їх виконання на реальну роботу ДФС та митниці, чи не в перше на регіональному рівні до питання вивчення роботи цих державних органів було залучено таку велику кількість громадських експертів, активістів, представників малого і середнього підприємництва. Ми постійно відчували підтримку зі сторони керівництва Вінницької ОДА.
Що дуже важливо, керівництво Вінницької митниці пішло на контакт з громадськістю і постійно підтримувало позитивний і дієвий діалог для подальшого покращення сервісу та якості надання власних послуг, в тому числі для МСБ, що впроваджують зовнішньо-економічну діяльність.
В рамках проекту експерти ГО Спілка підприємців «СТІНА» провели серію інтерв’ю із учасниками митного процесу (підприємці із ЗЕД, митники, брокери, супутні служби тощо), а також здійснили серію обстежень Вінницької митниці ДФС за принципом «таємного покупця».
Після аналізу отриманих даних (участь у якому взяли провідні фахівці Інституту економічних досліджень, м.Київ) їх результати були представлені на Круглому столі у Вінниці, а також на круглому столі “Робота митниці очима громадськості” у м.Київ, на якому була презентована нова консультативна робота “Громадський моніторинг роботи митних органів: висновки та рекомендації”.
Ця робота містить результати громадського моніторингу роботи регіональних митинць, який було проведено протягом червня – вересня 2018 року у Волинській, Хмільницькій, Вінницькій, Луганській, Тернопільській та Чернігівській областях, де були проведені глибинні інтерв’ю з представниками митних органів, бізнес-асоціацій, брокерів та суб’єктів ЗЕД.
Оцінка умов ведення бізнесу в різних областях відрізняється. Найвищими ці оцінки є у Волинській області, де за шкалою від -1 до +1 відповідний індекс склав +0,81. Досить багато позитивних оцінок змін ділового середовища й у Вінницькій (+0,61) та Чернігівській (+0,6) областях. Найнижче значення цього індексу в Луганській області – нуль.
Серед митних процедур, найпроблемнішими є митний та фітосанітораний контроль. 59% та 51% підприємств відповідно вказують на проблеми при проходженні цих процедур. З рештою процедур все набагато краще – більше половини підприємств не стикалися з жодними перешкодами при проходженні ветеринарного, екологічного та санітарно-епідеміологічного контролю. Для радіологічного контролю ця частка ще більша: жодних проблем не помітили 78% підприємств.
На регіональному рівні підприємствам найбільше імпонують ті процеси, які дозволяють їм економити час та кошти: впровадження електронного документообігу, можливість виправлення помилок без потреби призупинення оформлення, часткова гармонізація українських вимог з європейськими, наявність інформації на сайті митниці. Негативні моменти найчастіше виникають через географічне розташування, погане обладнання, відсутність митних терміналів.
Серед реальних перешкод діяльності, найважливіші такі: необ’єктивна процедура визначення митної вартості при імпорті товарів, яка ще й різна на різних митницях (незважаючи на єдину нормативну базу), неповноцінний графік роботи митниць і несумісність з графіком суміжних служб, тривала процедура контролю прав інтелектуальної власності, черги, корупція тощо.
На основі цього моніторингу, а також національного опитування експортерів та імпортерів, яке ІЕД провів раніше, експерти Інституту Андрій Бутін та Ірина Федець сформували 13 рекомендацій, які дозволять покращити проходження митних процедур та сприятимуть міжнародній торгівлі. Серед них:
- Подальше вдосконалення процедур митного оформлення через механізм «єдиного вікна» з урахуванням побажань користувачів цієї системи.
- Розширення практики використання різноманітних систем сканування, які б дозволили проводити огляд товару без необхідності його розвантаження.
- Імплементація інституту авторизованого економічного оператора
- Розробка і виконання чіткої та прозорої процедури з оцінки митної вартості товарів.
- Відкриття для публічного використання знеособленої митної бази експортно/імпортних операцій.
- Визначення чіткої процедури визначення коду УКТ ЗЕД товарів.
- Активізація заходів, спрямованих на забезпечення обміну інформацією про митну вартість товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій між митними органами України та уповноваженими органами країн-експортерів.
- Реформування митних органів, яке б, серед іншого, передбачало збільшення заробітної плати митникам; впровадження заходів, спрямованих на підвищення престижності професії митника; впровадження персональної відповідальності митників за свої незаконні дії, підвищення громадського контролю за діяльністю митних органів, впровадження нових технологій митної справи тощо.
- Впровадження ефективних процедур та механізмів постмитного аудиту.
- Утворення окремих підрозділів із розгляду скарг у системі митних органів.
- Оптимізація роботи Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.
- Оновлення програмного та технічного забезпечення митниць та суміжних служб із забезпеченням відповідної спроможності каналів зв’язку для забезпечення ефективного здійснення процедур митного оформлення вантажів.
- У разі, якщо автоматизованою системою митного оформлення не визначено необхідність виконання митних формальностей посадовою особою митниці, рішення щодо виконання таких формальностей має прийматися автоматично.
Спілка підприємців СТІНА щиро дякує учасникам опитування і досліджень, а також вітає Інститут економічних досліджень і політичних консультацій в особі пп.Ігоря Бураковського, Оксани Кузяків, Андрія Бутіна, Костянтина Михайличенка, Ірини Федець та Олени Рубанік із важливим кроком у справі реформування адміністративного впливу на розвиток підприємницького середовища. Висловлюємо подяку Міжнародному фонду «Відродження» та Європейському Союзу за фінансову допомогу у реалізації проекту.
