Указом Президента України №538/2025 від 21 липня 2025 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо запровадження мораторію на безпідставні перевірки суб’єктів господарювання. Документ окреслює низку правових та організаційних кроків для зменшення адміністративного тиску на бізнес, стимулювання інвестиційної активності та зміцнення економічної безпеки держави в умовах воєнного стану.
Координація заходів на рівні уряду та залучення силових органів
Передбачено, що Кабінет Міністрів України разом із правоохоронними та фіскальними органами має вжити заходів щодо ідентифікації активів, які підлягають санкціям, та їх подальшого стягнення в дохід держави. До реалізації залучено поліцію, СБУ, АРМА, Фонд держмайна, ДБР, БЕБ, Офіс Генпрокурора.
Потенційні ризики:
-
концентрація функцій у силових структур без механізмів зовнішнього моніторингу;
-
можливість неоднозначного трактування меж ідентифікації активів;
-
відсутність участі підприємницьких об’єднань у реалізації заходів.
Захист іноземних інвесторів та регуляторні гарантії
Уряд отримав доручення напрацювати заходи для додаткового захисту прав іноземних інвесторів, особливо за участі іноземного капіталу.
Потенційні ризики:
-
не конкретизовано юридичні механізми гарантій;
-
відсутність чітких термінів впровадження системного інструментарію;
-
можливість різнотлумачення при правозастосуванні.
Ризик-орієнтований підхід до перевірок: фокус і обмеження
Документ передбачає заборону на перевірки підприємств із низьким рівнем ризику, за винятком тих, що працюють із підакцизними товарами. Надається пріоритет ризик-орієнтованому підходу в податковому та митному контролі.
Потенційні ризики:
-
обмеження не поширюються на значну частину бізнесу, зокрема пов’язаного з обігом підакцизних товарів;
-
відсутність загальнодоступної методики визначення ступеня ризику;
-
імовірність довільної класифікації бізнесу як «ризикового».
Цифровізація контролю та дерегуляція процедур
Державна регуляторна служба відповідальна за впровадження системи управління ризиками в державному нагляді, розробку цифрових модулів, дерегуляцію дозвільної системи та оптимізацію процедур контролю.
Потенційні ризики:
-
імплементація цифрових рішень без незалежної оцінки ефективності може не зменшити адміністративне навантаження;
-
обмежена прозорість у застосуванні цифрових інструментів;
-
брак залучення бізнес-спільноти до обговорення змін.
Законодавчі ініціативи та їхня економічна спрямованість
РНБО рекомендує Верховній Раді прискорити розгляд низки законопроєктів, зокрема щодо:
-
гарантій захисту бізнесу у кримінальному провадженні (№12439),
-
податкового стимулювання інвестицій (№13414, №13415),
-
оновлення державного нагляду (№5837),
-
посилення відповідальності посадовців (№5838),
-
управління арештованими активами (№13268),
-
кримінальної відповідальності за порушення санкцій (№12406).
Потенційні ризики:
-
розширення слідчих повноважень може створити простір для необґрунтованого тиску;
-
компенсаційні інструменти залишаються на рівні концепцій без затверджених механізмів реалізації;
-
законодавчі ініціативи щодо санкцій і активів можуть впливати на правову визначеність для окремих галузей.
Моніторинг реалізації та управління змінами
Передбачено постійний аналіз ефективності вжитих заходів та внесення змін у разі потреби.
Потенційні ризики:
-
не визначено формат публічної звітності про результати;
-
не передбачено участі незалежних експертів чи бізнес-асоціацій у моніторингу;
-
імовірна формалізація процесу без реальної оцінки впливу.
Висновок
Рішення РНБО окреслює комплексний підхід до реформування системи нагляду, податкового контролю та інвестиційної політики в умовах воєнного стану. Водночас, низка положень потребує подальшої конкретизації та нормативного супроводу. Забезпечення прозорості, прогнозованості та залучення бізнес-спільноти до процесу імплементації є ключовими умовами ефективності окреслених змін.