Що таке “відкрита регуляторна платформа”, та чому саме Вінниця?

0
303

30 березня у Вінниці відбувся круглий стіл на тему «Сприятливий бізнес-клімат на місцевому рівні – спільна відповідальність влади, бізнесу, суспільства». Учасники події (експерти, представники громадськості, влади та бізнесу) обговорили нагальні питання створення необхідних умов для розвитку підприємництва на місцевому рівні. Головною темою обговорення стало впровадження відкритої регуляторної платформи у нашому місті.

Зокрема, участь у круглому столі взяв голова обласної спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін, член громадської ради при Державній регуляторної службі України Олександр Плива, залучений експерт проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств» Любомир Чорній та представник сектора Державної регуляторної служби України у Вінницькій області Наталія Рудик.

Що таке «відкрита регуляторна платформа» і чому саме Вінниця?

Відкрита регуляторна платформа – це, образно кажучи, фундамент, створений для відкритого діалогу між владою, бізнесом і громадськістю. Що дає можливість створювати, обговорювати і впроваджувати збалансовані і ефективні регулювання для подолання перешкод, що стримують розвиток малого і середнього бізнесу, які знижують інвестиційну привабливість регіону і держави, породжують корупційні ризики.

Простими словами, завданнями відкритої регуляторної платформи є налагодження відкритих стосунків між владою, бізнесом і суспільством, створення рівного доступу до місцевих ресурсів і можливостей для різних категорій підприємців, зміцнення ринку послуг для розвитку бізнесу, підвищення професійної спроможності персоналу малого бізнесу, зменшення бюрократизації адміністративних послуг для бізнесу та інше.

Створення регуляторної платформи у Львові

Вперше в Україні відкрита регуляторна платформа була створена в 2016 році як пілотна ініціатива у Львові. Аналізуючи досвід його роботи, можна сказати, що дана програма не тільки успішно прижилася, але і приносить мешканцям міста плоди у вигляді більш відкритої, ефективної, стійкої до корупційних викликів системи місцевого самоврядування. Це, в свою чергу, спростило ведення бізнесу, збільшило прозорість процесів і зменшило витрати підприємців.

Крім того, в місію відкритої регуляторної платформи входить створення незалежної, стійкої регуляторної та антикорупційної експертизи на місцевому та регіональному рівнях, шляхом моніторингу регуляторного середовища та відстеження результативності діючих місцевих рішень. Над чим вони також плідно працюють. Думаємо, можна порадіти за Львів, побажати йому подальших успіхів і в чомусь перейняти його досвід.

Чому саме Вінниця?

Отже, із задоволенням повідомляємо, що наступна на черзі для впровадження Програми регуляторної платформи – Вінниця. Нам стало цікаво: чому саме наше місто? Щоб отримати відповіді на свої запитання, ми звернулись до фахівців з питань реалізації регуляторної політики.

Андрій Заїка

Керівник проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств»  Андрій Заїка.

«Пане Андрію, ви знаєте, що у Вінниці активно просувається ідея створення регуляторної платформи. У чому соціальна та економічна цінність цієї структури?»(Стіна)

«В нашому розумінні «регуляторна платформа» – це не нова організація чи структура, а, в першу чергу, певний механізм чи модель взаємодії різних заінтересованих сторін – влади, бізнесу, громадськості, аналітичних центрів, академічного середовища – для вирішення тих чи інших проблем економічного розвитку міста чи громади. Розпочинаючи роботу над цією ідеєю спільно з міською радою Вінниці та Спілкою підприємців «Стіна», в поняття «платформи» ми, як ПРООН, вкладаємо насамперед ідею пошуку взаємовигідної моделі регулювання на місцевому рівні через діалог сторін. Побудова діалогу – далеко не одномоментний акт, а тривалий процес, впродовж якого сторони визначають проблеми, над якими працювати, та спільно виробляють і втілюють рішення цих проблем.

Отож, з соціальної точки зору цінність «Регуляторної платформи» полягає у виробленні культури діалогу і співпраці влади і бізнесу, а з економічної – у створенні більш сприятливого середовища для МСП через вироблення нових взаємоприйнятних і взаємовигідних правил гри.

Інакше кажучи, якщо правила гри (регулювання) є прозорими, вони погоджені і прийняті заінтересованими сторонами, то і їх впровадження чи дотримання цих правил буде суттєво кращим, сприятиме розвитку бізнесу й економічному зростанню і, відповідно, вирішенню певних соціальних проблем.

Більше того, залучення різних сторін суттєво збагачує процес і дозволяє не лише подивитися на проблематику під іншим кутом зору та більш гнучко і «чутливо» реагувати на економічні чи соціальні виклики, але і залучати додаткові ресурси для розроблення ефективних рішень. Саме в дискусії і діалозі народжуються найефективніші рішення.»

 «Аналогічна структура досить успішно працює у Львові. На черзі – Вінниця. Чому не Київ, Одеса або Харків? »(Стіна)

«Протягом 2016-2018 років Проект ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань малих і середніх підприємств» активно підтримує Спілку підприємців «Стіна» з метою розвитку її інституційної спроможності. Проте, посилення спроможності бізнес-асоціацій є лише однією частиною рівняння. Проект також передбачає і роботу з органами влади на усіх рівнях для активізації залучення представників бізнесу до вироблення рішень.

На сьогодні у Вінниці абсолютно органічно склалися умови для створення і пілотування такого механізму покращення регуляторного середовища, враховуючи надзвичайну активність Вінницької міської ради у розвитку підприємництва, у тому числі, через реалізацію Програми посилення конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва на 2017-2020 роки.

У Вінниці ми побачили високу готовність і влади, і підприємців саме спільно працювати над усуненням перешкод для бізнесу. І це вже міцна основа для розвитку діалогу.

При цьому ми розуміємо, що в інших містах і регіонах також є і зацікавленість, і потреба у виробленні нових алгоритмів роботи в контексті економічних реформ і децентралізації. Отож, відпрацювання моделей і методик роботи «регуляторної платформи» у Вінниці для подальшого поширення цього досвіду та найкращих практик в інших містах та громадах є першочерговим завданням проекту на цьому етапі».

 

Віталій Погосян

Директор департаменту економіки і інвестицій Вінницької міської ради Віталій Погосян.

«Пане Віталію, у чому соціальна и економічна цінність цієї структури для Вінниці, та чому саме наше місто друге на черзі після Львова прийме участь у цьому проекті?»(Стіна)

«Відкрита Регуляторна платформа має стати майданчиком для формування збалансованого регуляторного середовища, на якій представники влади, бізнесу, громади та науки створюватимуть якісні та ефективні місцеві регулювання. Крім того, саме ця платформа та її учасники розпочнуть дерегуляцію та позбавлення від зайвих бар’єрів для бізнесу у м.Вінниця. Сприятливий місцевий бізнес-клімат та якісні робочі місця це пріоритети Стратегії розвитку Вінниці до 2020 року, тому за дорученням міського голови Сергія Моргунова ми розпочали співпрацю щодо створення даної платформи та механізмів її роботи.»

За результатами всеукраїнського муніципального дослідження, яке проводиться соціологічною групою “Рейтинг” на замовлення міжнародного республіканського інституту (IRI), Вінниця вже вчетверте визнана найкомфортнішим містом для життя.

Завдання регуляторної платформи та місцевої влади – створити такі умови, щоб Вінниця була визнана і найкомфортнішою для ведення підприємницької діяльності.

У місті активно розвивається малий та середній бізнес, тому якісне та професійне регулювання підприємницької діяльності і культування чесних принципів є актуальним для нас сьогодні.  »

Взагалі звучить все досить оптимістично! Дякуємо проекту ООН “Зміцнення бізнес – об’єднань малих та Середніх підприємств» #UNDP_BMO. і будемо сподіватися, що Програма Регуляторного хабу досить швидко і успішно пройде етапи впровадження, а громада міста підтримає цю корисну ініціативу на всіх своїх рівнях.