Український уряд спільно з Міжнародним валютним фондом (МВФ) розглядає черговий пакет податкових змін, які можуть набрати чинності у 2026 році. На столі — підвищення ставки ПДВ, запровадження прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб (НДФЛ), введення податку на розкіш і посилення заходів проти тіньової економіки. Поки що це лише концепції, але їхня реалізація може серйозно вдарити по бізнесу, особливо малому та середньому (МСБ). Forbes Ukraine аналізує ключові ризики для підприємців.
Що пропонує уряд?
МВФ, як і раніше, наполягає на збільшенні внутрішніх доходів України, що традиційно означає підвищення податків. Серед ідей:
- Зростання ставки ПДВ: Можливе підвищення базової ставки з 20% до 22% або скасування пільгових ставок, наприклад, 7% на ліки.
- Прогресивна шкала НДФЛ: Замість єдиної ставки 18% — вищі податки для тих, хто заробляє більше.
- Податок на розкіш: Очікується оподаткування елітних активів: від яхт до нерухомості.
- Детінізація економіки: Жорсткі перевірки та штрафи для боротьби з тіньовим сектором.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заперечує плани підвищення ПДВ у поточному складі парламенту, але з огляду на прогнозоване скорочення зовнішньої фінансової підтримки у 2026 році, ці ініціативи виглядають цілком реальними.
Ризики для бізнесу: П’ять ключових загроз
Нові податки можуть стати серйозним викликом для підприємців, особливо на тлі війни та економічної нестабільності.
- Фінансовий тягар зростає Підвищення ПДВ і НДФЛ суттєво збільшить витрати бізнесу. Наприклад, зростання ставки ПДВ на 2% додасть компанії з місячним оборотом у 1 млн грн додаткові 20 тис. грн податків щомісяця — це 240 тис. грн на рік. Для МСБ, який працює з низькою маржею, це може означати збитки або підвищення цін, що знизить конкурентоспроможність. За оцінками Спілки підприємців Стіна, зростання податків на споживання може коштувати економіці до 2% ВВП через падіння попиту.
- Тіньовий сектор розширюється Історично підвищення податків штовхає бізнес у тінь. У 2024 році тіньова економіка в Україні вже сягала 30% ВВП, а новий тиск лише погіршить ситуацію. Наприклад, введення 5% військового збору для ФОПів у 2024 році призвело до відтоку частини підприємців із спрощеної системи оподаткування. Жорсткі перевірки для боротьби з тіньовим сектором можуть лише підштовхнути малий бізнес до приховування доходів.
- Падіння купівельної спроможності Підвищення податків позначиться на доходах громадян. Прогресивна шкала НДФЛ зменшить чистий дохід працівників, а зростання ПДВ підніме ціни на товари та послуги. З урахуванням прогнозованої інфляції у 2025 році на рівні 9,7%, це серйозно вдарить по споживчому попиту. Для МСБ, який залежить від локального ринку, це означає скорочення доходів: наприклад, невелике кафе може втратити до 20% клієнтів через зростання цін.
- Адміністративний тиск і корупція Посилення заходів із детінізації, ймовірно, означатиме більше перевірок. Утім, податкова система України часто працює за “неформальними правилами”, де бізнес змушений “домовлятися”. Для МСБ, який не має ресурсів для судових спорів, це може стати катастрофою. Штрафи за порушення звітності — 5-10% від доходу — можуть виявитися непосильними для невеликих компаній.
- Відтік бізнесу за кордон Підвищення податків може спонукати підприємців переносити діяльність у юрисдикції з нижчим навантаженням. За даними 2022 року, 45% нових бізнесів у Польщі були створені українцями, і новий виток податкового тиску лише прискорить цей процес. Наприклад, компанії з преміум-сегменту, яких зачепить податок на розкіш, можуть перереєструватися в країнах із сприятливішим бізнес-кліматом.
Альтернативний шлях: Що може зробити уряд?
Замість підвищення податків уряд має зосередитися на системних реформах:
- Оптимізація витрат: Скорочення неефективних державних програм і збиткових держпідприємств могло б звільнити мільярди гривень.
- Стимулювання бізнесу: Податкові канікули для нових компаній, зниження ставок для МСБ і спрощення адміністрування податків.
- Ефективна детінізація: Замість тиску на малий бізнес варто боротися з великими схемами ухилення, такими як сірий імпорт, що може принести до 60 млрд грн додаткових надходжень.
Висновок: Час діяти
Нові податкові ініціативи, які обговорюються з МВФ, загрожують виживанню українського бізнесу, особливо малого та середнього. Зростання фінансового тиску, падіння попиту, корупційні ризики та відтік підприємців за кордон — це реальні виклики, які можуть підірвати економіку в умовах війни. Спілка підприємців Стіна закликає уряд переглянути підхід до наповнення бюджету, зробивши ставку на підтримку бізнесу, а не на чергове підвищення податків. Без змін легальний сектор ризикує опинитися на межі виживання.