Попри зниження загальної інфляції, українці дедалі частіше виходять із супермаркетів із половиною звичного пакунка. У червні 2025 року ціни на продукти харчування виросли на понад 23% у річному вимірі. Це — економічний сигнал, який бізнес не може ігнорувати.
Інфляція в деталях: що дорожчає швидше за все
За даними Держстату, у червні індекс споживчих цін в Україні сповільнився до 14,3% р/р. Проте продовольча інфляція навпаки прискорилася до 23,2%, тоді як ще в травні вона становила 19,8%. Найбільше подорожчали:
-
Яйця — +59%
-
Фрукти — +51,7%
-
Олія соняшникова — +33,6%
-
М’ясо — +22,9%
-
Хліб — +21,9%
-
Молоко — +20,9%
Жодна з ключових позицій не здешевшала — подорожчало все. І це не просто статистика. Це — фактор, який тисне на споживчу поведінку, купівельну спроможність і формує нові звички у споживачів.
Реакція бізнесу: нова математика виживання
Зростання собівартості сировини, нестабільна логістика та обмежений внутрішній попит змушують виробників і ритейл переосмислювати моделі ціноутворення. Учасники малого бізнесу, які працюють у харчовій сфері, опиняються в ситуації, коли:
-
знижки з’їдають маржу;
-
ротація асортименту відбувається не за принципом інновацій, а через спробу втримати базовий попит;
-
економія на упаковці, зменшення ваги продукту — стають стандартом.
“Сьогодні головне питання — не як продати дорожче, а як зберегти клієнта, який має менше грошей”, — коментує ситуацію Олександр Печалін, голова Спілки підприємців «Стіна». — “Ми бачимо зміщення попиту до дешевших брендів, активізацію локальних постачальників, перехід покупців у формат ‘лише найнеобхідніше’”.
Причини інфляційного тиску: фактори, які потрібно враховувати бізнесу
-
Кліматичні шоки. Аномальна спека, посуха та весняні заморозки 2024 року знизили врожайність і вдарили по пропозиції плодоовочевої групи.
-
Логістика воєнного часу. Руйнування інфраструктури, перебої з паливом, додаткові витрати на безпеку — усе це закладається в ціну.
-
Світовий попит. Частина української агропродукції йде на експорт, формуючи дефіцит на внутрішньому ринку.
-
Курс гривні. Девальвація у другому кварталі зробила імпорт дорожчим, а разом з ним — і продукти, пов’язані з імпортною сировиною або упаковкою.
-
Зростання витрат на працю. Усе більше виробників відчувають тиск підвищення зарплат, необхідність страхування працівників та доплати в зонах ризику.
Що далі? Прогнози та поради для бізнесу
Аналітики НБУ прогнозують поступове зниження темпів інфляції у другому півріччі, однак ціни на продукти можуть залишатися високими до осені. Сезонне здешевлення фруктів і овочів очікується менш вираженим, ніж у мирні часи.
Для підприємців це означає:
-
Переоцінка асортиментної матриці. Потрібно адаптувати пропозицію до нових споживчих реалій: формати “економ+”, локальні заміни імпорту, дрібні фасування.
-
Посилення лояльності. Не ціна, а сервіс і довіра стають основою повторних покупок.
-
Об’єднання зусиль. Локальні бізнеси, які співпрацюють — у закупівлях, логістиці, промоціях — отримують перевагу в нестабільному середовищі.
Позиція Спілки «Стіна»: малий бізнес має залишитись життєздатним
Наша Спілка неодноразово зверталась до Уряду з ініціативами щодо:
-
зменшення ПДВ на соціально значущі продукти,
-
субсидування логістичних витрат для МСБ,
-
підтримки локального виробництва та кооперацій.
“Продовольча інфляція — це не просто макроекономічний показник. Це дзеркало того, як живе країна. Якщо ми хочемо зберегти людей, громади й економіку — бізнес має працювати, а держава має створити для цього умови,” — підкреслює Олександр Печалін.
Спілка підприємців «Стіна» закликає колег до солідарності, адаптації та спільного пошуку антикризових рішень. У складні часи виживає не найбільший, а найгнучкіший.
Ваша сила — в єдності. Ваш актив — у довірі клієнта. Ваш фронт — економіка країни.