За якими законами житиме село?

0
468

До уваги с/г виробників та представників аграрного бізнесу!

Спілка підприємців СТІНА за матеріалами Офіційного порталу Верховної Ради України, газети “Голос України” та інтернет – видання “БізнесЦензор” інформує про основні законодавчі новації, затверджені на “аграрному” засіданні ВР 10 липня 2018 року

Отже, прийняті закони:

  1. № 5448-д “Про основні засади і вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”.

Короткий зміст: Визначено права і обов’язки виробників органічної продукції та органів сертифікації. Затверджено умови виробництва, маркування, зберігання, перевезення і реалізації “органіки”.

Визначено механізм контролю за діяльністю суб’єктів ринку органічної продукції. За порушення процедури маркування органічної продукції на виробників-порушників будуть накладатися штрафи.

Для юросіб штраф в розмірі восьми мінімальних заробітних плат, а для фізосіб-підприємців – п’яти мінімальних зарплат.

Щороку, виробники “органіки” повинні проходити сертифікацію органічного виробництва для підтвердження відповідності із законодавством, погоджувати маркування з органом сертифікації та декларувати обсяги обертається органічної продукції.

Запускається реєстр органічної продукції. Українське законодавство наближене до європейського.

Закон прийнятий без поправки №72, яка передбачала скасування для завезення пестицидів в Україні їх обов’язковій державній реєстрації в країні, де вони виробляються. Дана правка дублює законопроект №6606, який, за словами депутатів аграрного комітету, буде винесено на розгляд ВР восени, на початку 9 сесії.

2.№ 6049-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”

Закон вступає в силу з 1 січня 2019 року.

Короткий зміст: Колишні члени колективних с/г підприємств (КСП), де поділ земель вже сталося, мають право розпаювати залишилися с/г землі до 2020 року. Чи не с/г землі повинні відійти в комунальну власність.

Якщо колишній член КПС до 2020 року не візьме пай, то місцева рада може звернутися до суду для передачі угідь у комунальну власність. Це стосується як сільськогосподарських, так і несільськогосподарських земель.

Оренда. Орендар може здати ділянку в одному масиві в суборенду без згоди орендодавця. Але залишається відповідальним за виконання договору оренди.

Якщо орендар орендує значну частину масиву, то йому надається право отримати в оренду землі під польовими дорогами та лісосмугами.

Закон допоможе провести інвентаризацію земель с/г призначення та внести дані в Госгеокадастр.

3. №6490-д “Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств”.

Короткий зміст: Сімейні фермерські господарства (СФГ) можуть оформити свою діяльність як фізичні особи-підприємці на підставі договору / декларації про створення такого господарства.

СФГ вважається господарство без найманих працівників з земельним наділом до 20 га.

Все СФГ зможуть сплачувати податки на спрощеній системі оподаткування в 4 групи платників єдиного податку (фізособа-підприємець), не створюючи юридичну особу.

Протягом 10 років держава буде доплачувати частину податку, а фермер – платити єдиний податок на пільгових умовах з зарахуванням повного страхового стажу. З кожним роком сума держпідтримки буде знижуватися: з 0,9 мінімального страхового внеску до 0,1 на десятому році.

Крім того, вводиться мораторій на перевірки контролюючими органами сімейних фермерських господарств до 2028 року.

Завдяки закону, сімейні фермерські господарства зможуть брати участь в державних програмах підтримки, виходити на нові ринки і збільшувати дохід.

Сплата податків на доходи фізосіб з оренди паїв спрямовується до місцевих бюджетів, за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

4. № 6673 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур”.

Короткий зміст: Приватні лабораторії отримують право проведення фітосанітарної експертизи та відбору зразків.

Створюється Реєстр лабораторій і виданих ними фітосанітарних сертифікатів. Сертифікати діють на території України 14 днів. Видача сертифіката буде відбуватися з урахуванням вимог країни-імпортера.

Це дозволить синхронізувати українське законодавство в сфері карантину рослин з європейським і спростити фітосанітарний контроль в умовах зростаючого експорту.

За неналежне виконання лабораторіями своїх функцій передбачена адміністративна відповідальність. На лабораторії, які два рази протягом року порушують процедуру експертизи та отримують більше двох нотифікацій від країни-імпортера, накладається штраф у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. №7010 “Про внесення змін до Митного кодексу щодо впровадження механізму” єдиного вікна “і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон”.

Короткий зміст: Скасовується висновок санітарно-епідеміологічного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон. Детальніше про загальні нововведення закону читайте за посиланням.

Поправки 59, 155 і 166 закону передбачають державну підтримку машинобудування. А саме, 945 млн. грн., які спрямовані в 2018 році на здешевлення сільгосптехніки і не будуть використані в повному обсязі, будуть спрямовані на компенсацію покупки українських вагонів-зерновозів для агровиробників.

Зазначені поправки не відносяться до регулювання митного законодавства і введення механізму “єдиного вікна”, але були “протягнуті” в законі.

Якщо Президент підпише його, то великі зернотрейдери зможуть отримати компенсацію 25% (без ПДВ) вартості вагонів-зерновозів українського виробництва, а вітчизняні машинобудівні підприємства отримають пільги.

На думку “БізнесЦензора”, поправки можуть бути вигідні нардепу від партії “Відродження”, члену комітету ВР з податків і митної політики і співвласникові одного з найбільших зернотрейдерів “Кернел” Віталія Хомутинника.

Станом на лютий поточного року, “Кернел” вже став найбільшим одержувачем відшкодування податку на додану вартість в розмірі 931,5 млн грн.