Соціальна відповідальність

0
355

У

сучасній стратегії європейських та американських корпорацій КСВ (корпоративна соціальна відповідальність) займає дуже важливе місце. Однак, на жаль, вона поки не стала поширеним явищем в Україні. На даний момент мало хто з українців знає: що ж таке КСВ, з яких складових формується, для чого цей механізм слід впроваджувати у вітчизняних бізнес-структурах, і як краще це зробити?

В Америці рух за соціальну відповідальність бізнесу, як елемент захисту вільного ринку від комуністичної ідеології, виник в кінці 40-х років минулого століття. У XXI столітті комуністична загроза минула, але КСВ світових корпорацій продовжує не тільки посилено розвиватися, але й набуває нових масштабів і перспектив. Тільки в ЄС і США інвестиції в соціальну відповідальність досягають 2 трлн.

Виділяють чотири основних види КСВ: базовий, юридичний, економічний та етичний вид соціальної відповідальністі. Юридична відповідальність включає дотримання бізнесом міжнародних і місцевих законів. Економічна відповідальність передбачає створення робочих місць і сплату податків для підтримки життєдіяльності держави. Етична відповідальність вимагає дотримання компанією та її співробітниками загальнолюдських норм поведінки у відносинах один з одним, конкурентами, суспільством та державою.

“Кожен п’ятий європеєць готовий платити більше за продукцію, виготовлену з мінімальним збитком для екології та іншими елементами КСВ”

Вищий вид соціальної відповідальності це добровільний. Він має на увазі інвестування в проекти, які приносять істотну користь суспільству, але не мають прямої віддачі. Це захист природи, інвестиції в боротьбу з бідністю, грамотність та здоров’я населення, інфраструктуру та інше.

Фундаментальний американський та європейський бізнес здавна славиться своїм прагматизмом. Однак якщо дотримання ним юридичної та економічної відповідальності не викликає запитань, цікаво, в чому ж конкретні бонуси від добровільної?

Виявляється ці бонуси не тільки існують, їх досить багато.

Лояльність клієнтів до вартості бренду. Дослідники з’ясували, що для 70% європейських споживачів при купівлі товару КСВ впливає на вибір бренду. Кожен п’ятий європеєць згоден платити більше за продукцію, вироблену з мінімальним збитком для природи і іншими елементами КСВ.

Прозоре та ефективне лобіювання інтересів компанії за рахунок підтримки і довіри населення. Наприклад, західні електрокомпаніі, які є монополістами на певних територіях, інвестують в економічний розвиток цих територій свої кошти, вкладаючи їх в неприбуткові «зелені» джерела енергії. В результаті, коли виникає необхідність збільшення тарифів для населення, вони отримують потрібну підтримку як суспільства, так і політиків.

Якість і мотивація персоналу. Дослідження свідчать, що компаніям, які приділяють належну увагу КСВ, вдається залучити й виховати більш мотивованих співробітників, які не схильні зраджувати інтереси компанії.

Чи має КСВ додаткову цінність для українського бізнесу?

Не секрет, що сьогодні український бізнес не користується високою довірою населення. Виходячи з даних дослідження Інституту соціології, лише 19% населення підтримують передачу великих держпідприємств у приватну власність. В цьому немає ні чого дивного, адже багато українців ставлять під сумнів легітимність первісного нагромадження капіталів великого бізнесу, його здатність конкурувати без доступу до державних ресурсів та штучних монополій.

В умовах такого низького рівня довіри до бізнесу з боку населення складно розраховувати на його підтримку в питаннях податкової, регуляторної, валютної та іншої лібералізації економіки. Однак, якщо соціальна відповідальність стане одним із пріоритетів сучасного українського бізнесу, рівень довіри населення значно зросте.

Якщо український бізнесмен вирішить впровадити стратегію КСВ, він не тільки буде йти у ногу з інтересами суспільства, а й заробить собі відмінну репутацію соціального діяча і інвестора. Що вже само по собі є дуже цінним здобутком. Крім того, чим багатше суспільство, тим стійкіше та успішніше бізнес. Про це теж слід пам’ятати!

Як правило, успішні компанії США і ЄС регулярно інвестують 5-7% свого чистого прибутку в КСВ, користуючись п’ятьма основними принципами її побудови:

  • КСВ один з основних пріоритетів спільної стратегії компанії. Проекти та ініціативи КСВ вплетені в завдання і цільові показники всіх підрозділів групи.
  • Завдання КСВ повинні бути конкретними і релевантними для основної діяльності кожного підрозділу. Наприклад, підрозділу автосборки, який забруднює повітря, було б логічніше займатися проектами захисту навколишнього середовища, ніж інвестиціями в розвиток культури. Держава і населення повинні поважати добровільність ініціатив бізнесу та не нав’язувати свої ініціативи і проекти.
  • КСВ-активність повинна бути широко помітною для суспільства за рахунок зрозумілого і потужного освітлення в ЗМІ.
  • І найважливіше – представник бізнесу повинен не тільки відчувати соціальні запити суспільства, а й своєчасно впроваджувати необхідні рішення. Це вкрай важливо, оскільки потрібно щоб ініціативи КСВ сприймалися українцями як ті, що приносять конкретну соціальну користь всьому суспільству, а не тільки його верхівці.

Досвід успішних компаній дарує масу корисних прикладів інвестицій в КСВ, які спрацювали і значно підвищили кредит довіри населення.

Це вакцинація дітей, субсидування ліків для боротьби зі СНІДом, інвестиції в енергозбереження, фінансування агропроектів з метою боротьби з бідністю, добровільний перехід на більш дорогі, але соціально відповідальні євростандарти, висадка дерев, фінансування профтехучилищ та стипендій для обдарованих студентів, створення центру навчання дітей з проблемами розвитку, оснащення садків, шкіл, лікарень та багато іншого.

Застосування подібних проектів та стратегій українським бізнесом, безсумнівно, допоможе зміцнити бренд, заробити гарну репутацію, утримати та залучити лояльних клієнтів, отримати необхідну підтримку суспільства та міжнародних партнерів в досягненні своїх цілей.